Заняття №1.
Тема. Знайомство. Введення у світ психології людини.
Мета: створювати мотивацію пізнання самих себе, іншої людини.
Завдання: пізнавання дітьми одне одного; долання рухового автоматизму; зняття бар’єрів у спілкуванні між дітьми, між учителем і учнями.
Обладнання: м’ячик, аркуші паперу, різнокольорова крейда.
Вступна бесіда.
- Діти, будь ласка, проходьте, сідайте на подушки, розкладені по колу. Ми починаємо наші заняття з психології. На цих заняттях ми будемо вчитися краще розуміти себе і інших, тому що кожен з нас унікальний. Ми будемо багато грати, ділитися, пізнавати. Мене дуже цікавлять усі ваші думки, відчуття, дії.
Заняття будуть проходити раз на тиждень у цьому кабінеті.
Вправа « Сніжний ком».
Діти передають м’ячик по колу, називають своє ім’я. Отримуючи м’яч від сусіда, кожен спочатку називає ім’я попередніх сусідів, а потім – своє. Психолог допомагає, якщо в учнів виникають труднощі.
Вправа «Клубочок».
Ведучий тримає в руках клубок ниток, намотує нитку на палець,ставить будь-яке запитання, яке його цікавить, учаснику гри, той ловить клубочок, намотує на палець, відповідає на запитання, а потім ставить своє запитання наступному гравцеві.
У кінці клубочок повертається до ведучого. Усі бачать нитки, які зв’язують учасників гри в одне ціле, дізнаються багато нового.
Вправа «Вітер дує на…»
Зі словами «Вітер дує на…» ведучий починає гру. Наприклад, «вітер дує на того, у кого світле волосся». Усі світловолосі збираються в одну групу. Для того, щоб учасники гри дізналися один про одного, запитання мають бути наступними:
- У кого сестра?
- Хто любить тварин?
Ведучого необхідно змінювати, даючи змогу всім учням побути в цій ролі.
Вправа «Доторкнися до…»
Усі гравці вдягнені по-різному. Ведучий говорить: «Доторкнися до блакитного!». Усі повинні зорієнтуватися, знати в одязі інших гравців щось блакитне і доторкнутися до цього кольору.
Ведучий слідкує, щоб доторкнулися до кожного учасника.
Вправа «Танок спагеті».
Усі учасники лежать на підлозі, тулуб витягнутий, руки притиснуті до тулуба. Потрібно уявити, що всі перетворилися в спагеті. Тверді, рівні. Тулуб напружений від голови до кінчиків пальців. Спагеті кладуть у гарячу воду, тіло стає все м’якішим і м’якішим, дозволяється рухатися так, як заманеться. Потім зовсім розслабитися й відчути своє тіло. Спагеті перетворюється на хлопчаків і дівчаток.
Малювання «Я реальна».
Підбиття підсумків.
- Що найбільше запам’яталося, сподобалося?
- Як ви почуваєте себе зараз, який у вас настрій?
Вправа «Дружба починається з посмішки»
Усі беруться за руки, стають у коло, дивляться сусіду в очі й дарують йому найдобрішу посмішку.
Заняття №2
Тема. Мої відчуття.
Мета: продовжувати пізнавати себе через відчуття.
Завдання: ознайомити дітей із видами відчуттів та ставленням до них, рефлексія; сприяти зняттю психоемоційного напруження.
Обладнання: фігурки тварин, дзвіночки, барабан, брязкальце, овочі, фрукти, запашні і тактильні картки.
Вправа «Джунглі»
Ведучий підходить до кожного учня, тримаючи «Чудовий мішечок» із фігурками тварин джунглів. Дитина опускає руку до мішечка, бере фігурку, дотиком відгадує, До якої тварини вона доторкнулася, витягує її і роздивляється. Потім потрібно прийняти таку ж позу та продемонструвати цю тварину.
Вправа «Що звучить».
Ведучий демонструє дітям дзвіночок, барабан, брязкальце, бубон, папір і звуки, що вони мають створювати. Діти із заплющеними очима слухають звуки, запропоновані ведучим. За командою ведучого відповідають, що це було.
- За допомогою чого ви відрізнили звуки?
- Які звуки були приємні, а які ні?
Вправа «Чорний ящик».
У коробці ведучого схований якийсь предмет. Діти задають уточню вальні запитання з метою з’ясувати, що там приховано. Ведучий відповідає: «Так» або «Ні».
Наприклад:
- Він білий?
- Він маленький?
- Він дерев’яний?
- Він легкий?
Вправа « Опиши товариша».
Одна дитина заплющує очі, ведучий просить її описати по пам’яті іншого гравця. Яке в нього волосся, який одяг, очі тощо. Ведучий слідкує, щоб грі брали участь усі гравці.
- Завдяки чому ми змогли розглянути наших товаришів і описати їх зовнішність?
Вправа «Запашні кольори».
У ведучого знаходяться картки з різними ароматами ( ваніль, часник, лаванда, перець тощо), кожна має колір, відповідного аромату. Дітям пропонується запам’ятати аромат, спів ставити його з кольором. Потім із заплющеними очима, відгадати, що це за аромат, який колір картки.
- Що допомогло вам відчути аромат?
Вправа «Відгадай за дотиком».
Ведучий пропонує дітям заплющити очі і, підходячи до кожного, дає змогу доторкнутися до різних поверхонь: тактильні картки, вата, мотузка, наждачний папір, гречана крупа, віск, хутро, фольга.
Діти повинні здогадатися, що це, і поділитися своїми відчуттями, які виникли у них під час доторкання до різних поверхонь.
Вправа «Смакові загадки».
Дітям пропонується подивитися на фрукти й овочі, які знаходяться на тарілці ( груші, яблука, виноград, огірки, помідори, морква, капуста). На іншій тарілці лежать шматочки цих самих овочів та фруктів. Із цією тарілочкою ведучий підходить до учасників заняття, пропонує їм заплющити очі і взяти якийсь шматочок, покласти його до рота, скуштувати і здогадатися, що це за плід.
- Які відчуття у вас з’явилися, коли ви куштували шматочки овочів і фруктів?
Підбиття підсумків.
- Назвіть органи чуття – ті частини тіла, що відповідають за ваші відчуття.
- Яка гра запам’яталась найбільше?
-Що особливо приємно було робити: слухати, бачити, куштувати, торкатися, нюхати?
Вправа «Нас із тобою зв’язує…»
Діти сидять у колі, кидаючи один одному м’ячик, говорять: “Нас з тобою зв’язує…» .
Ведучий починає гру і слідкує, щоб м’ячик побув у всіх учасників.
Заняття №3.
Тема. Світ емоцій. Які бувають емоції.
Мета: підтримувати у дітей мотивацію пізнання самих себе через емоції.
Завдання: згадати, які бувають емоції; вчитися визначати свій емоційний стан; дати дитині змогу виразити свій настрій; знімати м’язове напруження, викликане психічним.
Обладнання: 2 блакитні атласні стрічки 1-1,5м, м’ячик, піктограми емоцій, альбом, олівці.
Вправа «Відгадай, де я йду?»
Ведучий демонструє дітям ходу різними поверхнями (бруд, крига, сніг, пісок). Діти повторюють дію і відгадують, якою по верхньою вона «здійснюється». Ведучм має побувати кожна дитина.
Коротка бесіда про емоції.
- Згадайте, які емоції ви знаєте?
- Які частіше зустрічаються вам?
-Яку емоцію виражають ці картинки?
Вправа «Тренуємо емоції».
За командою ведучого діти повинні насупитися, як:
- осіння хмара;
- роздратована людина;
- зла чарівниця.
Посміхнутися, як:
- кіт на сонце;
- хитра лисиця;
- радісна дитина.
Позлитися, як:
- два барани на місточку;
- як людина , яку вдарили.
Злякатися, як:
- заєць, зустрівши вовка;
-кошеня, на якого гавкає пес.
Втомитися, як:
- батько після роботи;
- мураха, що притягнув великий ціпок.
Відпочити, як:
- турист, який зняв важкий рюкзак;
- втомлений воїн після перемоги.
Вправа «Хвилі емоцій».
Необхідні 2 блакитні стрічки довжиною 1-1,5м. Ведучий називає почергово ту чи іншу емоцію й просить за допомогою стрічки показати «хвилі гніву», «хвилі жаху», «хвилі радості» і тощо.
Вправа «Нескінчене речення».
Діти отримуючи від ведучого м’яч, закінчують речення.
Радість – це коли…
Печаль – це коли…
Жах – це коли…
Гнів – це коли…
Образа – це коли…
Сором –– це коли…
Задоволення – це коли…
Злість –– це коли…
Щастя - це коли…
Вправа «Класифікація почуттів».
Діти отримують піктограми емоцій. Треба роздивитися їх і розкласти за ознаками:
- які подобаються;
- які не подобаються.
Потім треба назвати емоції, зображені на піктограмах, пояснити, чому вони так розкладені. Пропонується вибрати карточку, яка відповідає сьогоднішньому настрою дитини.
Вправа «Море хвилюється».
Ведучий вимовляє фразу «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три, фігура радості (гніву, страху, тощо) на місці завмри». У ролі ведучого мають бути всі учні.
Малювання «Малюнок емоцій».
Розділити аркуш на 4 частини, вибрати 4 емоції, намалювати їх.
Заняття 4.
Тема. Що допомагає передати емоції. Міміка, жести, дотики, погляд, інтонація.
Мета: вчити дітей розуміти свій емоційний стан, виражати свої почуття через міміку, жести, виразні рухи, інтонацію.
Завдання: згуртування колективу, долання рухового автоматизму.
Обладнання: м’ячі, казка Е. Фатєєвої “Коли молочні зуби змінилися на постійні», альбом, олівці.
Вправа «Зоопарк».
Ведучий пропонує уявити, що ми потрапили в зоопарк, кожен із учасників має вибрати тварину і показати її іншим за допомогою міміки й жестів. Діти відгадують.
Вправа «Кошеня».
Діти уявляють, що мама принесла додому кошеня, якому страшно і сумно. Кожна дитина почергово перетворюється на кошеня, усі інші дивляться на нього і говорять приємні слова.
Вправа «Емоційні погляди».
Ведучий загадує якість, яка йому найбільше подобається у якійсь дитині. Дивиться їй уважно ув очі, передаючи почуття, які були викликані цією якістю. Дитині необхідно здогадатися, яку якість задумали.
Вправа «Папуга».
Ведучий вимовляє коротке речення, наприклад: «Я йду гуляти». Один з учасників повторює це речення, передаючи задуману емоцію. Інші відгадують.
Вправа «Зроби правильно».
Діти об’єднуються в пари. Один із пари має за допомогою жестів пояснити іншому завдання, яке ведучий сказав йому на вушко. Це може бути: «принеси зошит», «витри дошку», «зніми капелюха». ( Під час пояснювання речі використовувати не можна)
Вправа «Компліменти».
Сидячи в колі, усі беруться за руки. Дивлячись в очі сусіду, потрібно сказати йому декілька добрих слів. Той, хто приймає, киває головою і каже: «Дякую, мені дуже приємно». Вправа проводиться по колу.
Ведучий допомагає тим дітям, яким важко зробити комплімент.
Казка «Коли молочні зуби змінилися на постійні» Е. Фатєєва.
Малювання. Усі перетворюються на художників і малюють ілюстрації до казки.
Рефлексія.
- Що нового дізналися? Що було найцікавішим?
- На що схожий ваш настрій сьогодні?
- Для чого знати свої емоції?
Немає поганих і гарних емоцій – усі емоції потрібні й важливі для людини. Потрібно виражати всі свої емоції, поважати емоції інших людей.
Заняття №5.
Тема. Труднощі першокласника.
Мета: дати змогу учням висловити свої труднощі, учителю – зрозуміти, які труднощі є у дітей.
Завдання: сприяти подоланню страхів, провини, зменшенню тривожності у першокласника, зняття м’язового напруження, викликаного психічним.
Обладнання: кубики, м’яч, казка О. Хухлаєвої « Вірити і старатися», аркуші, олівці.
Вправа «Зобразити річ».
Дітям треба уявити і невербально зобразити річ зі шкільного життя. Інші відгадують.
Вправа « Тупотіть ті, хто…»
Ведучий звертається до групи зі словами: «Тупотіть ті, хто полюбляє співати», «залюбки ходить до школи», «у кого не завжди виходить спокійно сидіти на уроці», «у кого літери на слухаються олівця» тощо.
Ведучим може стати хтось із учнів.
Вправа «Скарбничка труднощів».
Ведучий пропонує зібрати «Скарбничку труднощів» першокласника, тобто назвати те, що може викликати утруднення і засмутити його.(«Важко тихо ситіти на уроці», «Важко не робити помилки» тощо.). Діти беруть кубик,називають утруднення й кидають кубик у кошик, нібито позбавляючись від нього.
Вправа «Допоможи Сергійку».
Ведучий пропонує дати Сергію пораду, як йому вчинити у важкій для нього ситуації у школі.
Наприклад:
- у нього погано виходять літери;
- він не може довго сидіти за партою;
- на перервах багато бігає;
- читає гірше, ніж його однокласники.
Сергійка грає сам ведучий.
Вправа «Посварилися два півника».
Двоє дітей з’єднують за спиною пальці рук, стають на одну ногу і, підстрибуючи, намагаються вдарити один одного різними рухами плечей уперед.
Вправа «Якщо я відмінник».
Обирається короткий вірш. Учні послідовно перетворюються на «відмінника», який впевнений у своїх успіхах; на « двієчника», який постійно не виконує завдання; на учня, який не впевнений у своїх можливостях; на самих себе.
Вправа «Танок-феєрверк».
Спочатку обговорити з дітьми, які бувають феєрверки, які форми, кольори, звуки. А потім Запропонувати дітям перетворитися на святковий феєрверк, злетіти в повітря із голосним криком, і повільно опуститися на землю з тихим звуком. Повторювати декілька разів.
Малюнок «Труднощі першокласника».
Аркуш поділяється на чотири частини, діти виконують чотири маленькі малюнки до чотирьох труднощів, які вони зібрали.
Казка «Вірити і старатися» О. Хухлаєвої.
Заняття №6.
Тема. Зняття страхів, неусвідомленої тривоги.
Мета: дати змогу дітям виразити свої страхи, неусвідомлену тривогу.
Завдання: зняття напруження, викликаного наявністю страхів; розвиток емпатії; вчити дітей виражати почуття страху в малюнках; досягнення психофізичного спокою, релаксації.
Обладнання: свічка, м’ячик, аркуші, олівці, фарби.
Вправа «Полум’я свічки».
Усі сідають у коло, ведучий передає запалену свічку. Спочатку всі дивляться на неї, придивляються до полум’я. Потім, передаючи свічку одне одному, відчувають тепло, що вона випромінює. Ведучий каже:»Візьміть собі трішечки тепла, поверніться до свого сусіда, який сидить праворуч від вас,і, дивлячись йому в очі, посміхніться і скажіть, наприклад: «Миколо, я радий тебе бачити!».
Вправа «Закінчи речення».
Ведучий кидає учасникам м’яч і просить закінчити речення.
Діти звичайно бояться…
Дорослі звичайно бояться…
Мама звичайно боїться…
Тато звичайно боїться…
Учителі звичайно бояться…
Під час обговорення ведучий разом із дітьми робить висновок про те, що всі люди іноді бояться і страх – це почуття, яке властиве кожній людині.
Вправа «Розповісти пр. свій страх».
Ведучий починає першим розповідь про свій страх.
Потім ставить запитання: «А у вас таке було?», «Хто чого боїться?»
Діти, за бажанням, розповідають про випадки, коли їм буває страшно.
Ведучий кожного разу просить підняти руку тих, у кого було схоже.
Вправа «Страшні герої телеекрану».
Учасники називають відомих страшних персонажів з телеекрану,потім почергово кожен зображує одного з героїв так, щоб решта дітей швидко вгадала.
Вправа «Мишоловка».
Усі стають у коло, міцно стискують ноги, руками обіймаються за пояс – це мишоловка. Ведучий у колі. Його завдання – будь-яким чином вибратися з мишоловки: відшукати «дірку», умовити, пробитися, знайти інший спосіб вибратися на волю.
Дорослий слідкує, щоб мишеня не скривдили, не зробили неприємно. Якщо дорослий помічає, що «мишеня» не може вибратися, він регулює ситуацію.
Вправа «Перебори страх».
Учасникам пропонують намалювати те, чого вони бояться.
Після малювання, ще раз проговорити свій страх, взяти свої малюнки й розірвати їх на дрібні шматочки. Ведучий демонструє, що відновити страх уже не можна. Він пропонує дітям зібрати шматочки в купу і викинути у смітник. Потім пояснює, що все сміття спалюють, а разом і «страх», а отже, більше він до дітей не повернеться.
Вправа «Воскова палочка».
Учасники стають у коло, змикаючи плечі, руки зігнуті на рівні грудей, виставлені вперед, ноги стоять стійко. У центрі – учасник (воскова палочка). Йому подана інструкція: «Ноги від підлоги не відривати, очі заплющити, тіло розслабити і податися назад!». Руки товаришів обережно направляють «воскову палочку» по колу, передаючи один одному.
Ведучий слідкує, щоб у центрі побував кожен охочий.
Рефлексія.
Обмінятися своїми враженнями, поділитися емоціями.
Заняття №7.
Тема. Емоція гніву.
Мета: вчити виражати гнів неруйнівними способами.
Завдання: вираження почуття гніву у вербальній і фізичних формах; навчання дітей розуміти почуття свої та інших; сприяння згуртуванню дитячого дитячого колективу, взаємодії у парі.
Обладнання: фарби, ватман, м’яч, рушник.
Вправа «Добра тварина».
Ведучий тихим, таємним голосом говорить:
«Станьте, будь ласка, у коло і візьміться за руки. Ми - одна велика, добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає! А тепер подихаємо разом! На вдих – робимо крок уперед, на видих – два кроки назад. Вдих – два кроки вперед. Видих – два кроки назад. Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б’ється її велике добре серце. Стукіт – крок уперед, стукіт – крок назад тощо. Ми всі беремо подих і стукіт цієї тварини собі».
Закінчи речення. Учасники закінчують речення.
Гнів приносить користь, коли…
Гнів приносить шкоду, коли…
Вправа «Ображалки»
Ведучий говорить учасникам: «Діти, передаючи м’яч по колу, давайте називати одне одного різними необразливими словами. Наприклад, назвами овочів і фруктів. Кожне звернення має починатися зі слів: «А ти… морквина!». Пам’ятайте, що це гра, тому ображатися один на одного не будемо. У заключному колі обов’язково варто сказати своєму сусідові щось приємне. Наприклад: «А ти… сонечко!».
Вправа «Два барани».
Ведучий об’єднує дітей на пари і читає текс: “Рано, рано два барани зустрілися на мосту». Учасники гри широко розставляють ноги, схиляють вперед
тулуб, упираються долонями й головами один в одного. Завдання – протистояти один одному, не зрушуючи з місця якого довше. Можна видавати звуки: «Бе-е-е».
Ведучий слідкує за технікою безпеки.
Вправа «Роздратувалися – Одумалися»
За сигналом ведучого «Роздратувалися!» Діти напружують тіло, стискують кулаки. За сигналом «Одумались!»- розслаблюються і посміхаються.
Вправа «Жужа».
«Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Всі інші бігають навколо неї, дражнять, доторкаються до неї. «Жужа» терпить, але, коли їй усе це набридає, підхоплюється і починає ганятися за кривдниками, намагаючись спіймати того, хто скривдив більше за усіх. Він і буде «Жужа». Ведучий повинен слідкувати, щоб «дражники» не були занадто образливими.
Вправа «Фігура монстра».
Тренер пропонує зібрати фігуру, яка складається з усього поганого, злого, агресивного, що є в кожному учаснику гри.
Учасники почергово «віддають», малюють свої кігті, зуби, жала, шипи, тощо. Монстра кладуть у центрі кола, усі одночасно натискають на «кнопки», і, як утілення всього негативного, агресивного в учасників гри, стартує у рідкритий космос та зникає навіки.
(Учасники спільно вирішують, що робити з зображенням злості).
Вправа «Насос і м’яч».
«Учасники вправи об’єднайтися в пари. Один з вас – великий надувний м’яч,
Інший насосом надуває цей м’яч. «М’яч стоїть», обм’якнувши усім тілом на півзігнутих ногах, шия розслаблена. Корпус нахилений трохи вперед, голова опущена. Гравець починає надувати м’яч, супроводжуючи рух рук звуком “С-с-с». Із кожною подачею повітря, м’яч надувається усе більше, випрямляються ноги в колінах, тулуб, піднімається голова, надуваються щоки, руки відходять від боків. М’яч надутий. Гравець висмикує від м’яча шланг насосу… З м’яча із силою виходить повітря зі звуком «ш-ш-ш». Тіло знову обм’якло, повернулося у вихідне положення. Потім гравці міняються ролями.
Заняття №8.
Тема. Емоція задоволення і радості.
Мета: розвивати вміння адекватно виражати свій емоційний стан.
Завдання: продовження пізнання своєї особистості через емоції радості і задоволення; розвиток здібності розуміти емоційний стан іншої людини; знаття м’язового напруження, викликане психічним, сприяння гуртуванню дитячого колективу.
Обладнання: м’яч, аркуші, олівці.
Вправа «Тренування емоцій»
(Дивіться заняття №3)
Вправа «Сонячний зайчик»
Ведучий: «Сонячний зайчик зазирнув тобі у очі. Закрий їх. Він побіг далі по обличчю, обережно погладь його долонями на чолі, на носі, на ротику, на щічках, погладжуй обережно голівку, шию, руки, ноги. Він забрався на живіт – погладь живіт. Сонячний зайчик не бешкетник, він любить і пестить тебе, подружись з ним.
Зараз глибоко вдихнемо і посміхнемося одне одному».
Етюд «Після дощу».
Спекотливе літо. Тільки-но пройшов дощ. Діти обережно ступають навколо уявлюваних калюж, намагаючись не намочити ноги. Потім розбешкетувалися, стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять у всі сторони, їм дуже весело.
Вправа «Закінчи речення».
Діти пригадують щасливе почуття – радість. Закінчують речення.
Я радий, коли…
Учень радіє, коли…
Мама радіє, коли…
Дорослі радіють, коли…
Друг радіє, коли…
Тато радіє, коли…
Вчителька радіє, коли…
Вправа «Зоопарк».
Учасники демонструють різних радісних тварин, обираючи їх за власним бажанням.
Вправа «Скажи ведмедику гарні слова».
Ведучий запрошує на заняття іграшкового ведмедика. Учасники придумують для нього добрі слова. Потім кожний перетворюється на ведмедика ( бере іграшку у руки) і сідає у центр кола. Інші придумують для нього добрі слова. Ведучий допомагає у підборі добрих слів.
Кричалка «Я дуже гарний».
Учасникам пропонують повторити за ведучим по черзі слова «я», «дуже», «гарний», спочатку пошепки, потім голосно і дуже голосно.
Малювання.
Учасникам пропонуються аркуші намалювати у центрі своє обличчя, а на пелюстках – малюнки на тему « я радію, коли…»
Хто вміє писати, може написати відповіді.
Вправа «Добрі тварини»
(Дивись заняття №7)
Заняття №9.
Тема. Риси характеру.
Мета: продовжувати пізнання своєї особистості, із притаманними їй рисами характеру.
Завдання: розвиток вміння відрізняти й описувати види характеру; сприяння гуртуванню дитячого колективу; зняття м’язового напруження, викликаного психічним.
Обладнання: запис спокійної музики, м’яч.
Тема. Знайомство. Введення у світ психології людини.
Мета: створювати мотивацію пізнання самих себе, іншої людини.
Завдання: пізнавання дітьми одне одного; долання рухового автоматизму; зняття бар’єрів у спілкуванні між дітьми, між учителем і учнями.
Обладнання: м’ячик, аркуші паперу, різнокольорова крейда.
Вступна бесіда.
- Діти, будь ласка, проходьте, сідайте на подушки, розкладені по колу. Ми починаємо наші заняття з психології. На цих заняттях ми будемо вчитися краще розуміти себе і інших, тому що кожен з нас унікальний. Ми будемо багато грати, ділитися, пізнавати. Мене дуже цікавлять усі ваші думки, відчуття, дії.
Заняття будуть проходити раз на тиждень у цьому кабінеті.
Вправа « Сніжний ком».
Діти передають м’ячик по колу, називають своє ім’я. Отримуючи м’яч від сусіда, кожен спочатку називає ім’я попередніх сусідів, а потім – своє. Психолог допомагає, якщо в учнів виникають труднощі.
Вправа «Клубочок».
Ведучий тримає в руках клубок ниток, намотує нитку на палець,ставить будь-яке запитання, яке його цікавить, учаснику гри, той ловить клубочок, намотує на палець, відповідає на запитання, а потім ставить своє запитання наступному гравцеві.
У кінці клубочок повертається до ведучого. Усі бачать нитки, які зв’язують учасників гри в одне ціле, дізнаються багато нового.
Вправа «Вітер дує на…»
Зі словами «Вітер дує на…» ведучий починає гру. Наприклад, «вітер дує на того, у кого світле волосся». Усі світловолосі збираються в одну групу. Для того, щоб учасники гри дізналися один про одного, запитання мають бути наступними:
- У кого сестра?
- Хто любить тварин?
Ведучого необхідно змінювати, даючи змогу всім учням побути в цій ролі.
Вправа «Доторкнися до…»
Усі гравці вдягнені по-різному. Ведучий говорить: «Доторкнися до блакитного!». Усі повинні зорієнтуватися, знати в одязі інших гравців щось блакитне і доторкнутися до цього кольору.
Ведучий слідкує, щоб доторкнулися до кожного учасника.
Вправа «Танок спагеті».
Усі учасники лежать на підлозі, тулуб витягнутий, руки притиснуті до тулуба. Потрібно уявити, що всі перетворилися в спагеті. Тверді, рівні. Тулуб напружений від голови до кінчиків пальців. Спагеті кладуть у гарячу воду, тіло стає все м’якішим і м’якішим, дозволяється рухатися так, як заманеться. Потім зовсім розслабитися й відчути своє тіло. Спагеті перетворюється на хлопчаків і дівчаток.
Малювання «Я реальна».
Підбиття підсумків.
- Що найбільше запам’яталося, сподобалося?
- Як ви почуваєте себе зараз, який у вас настрій?
Вправа «Дружба починається з посмішки»
Усі беруться за руки, стають у коло, дивляться сусіду в очі й дарують йому найдобрішу посмішку.
Заняття №2
Тема. Мої відчуття.
Мета: продовжувати пізнавати себе через відчуття.
Завдання: ознайомити дітей із видами відчуттів та ставленням до них, рефлексія; сприяти зняттю психоемоційного напруження.
Обладнання: фігурки тварин, дзвіночки, барабан, брязкальце, овочі, фрукти, запашні і тактильні картки.
Вправа «Джунглі»
Ведучий підходить до кожного учня, тримаючи «Чудовий мішечок» із фігурками тварин джунглів. Дитина опускає руку до мішечка, бере фігурку, дотиком відгадує, До якої тварини вона доторкнулася, витягує її і роздивляється. Потім потрібно прийняти таку ж позу та продемонструвати цю тварину.
Вправа «Що звучить».
Ведучий демонструє дітям дзвіночок, барабан, брязкальце, бубон, папір і звуки, що вони мають створювати. Діти із заплющеними очима слухають звуки, запропоновані ведучим. За командою ведучого відповідають, що це було.
- За допомогою чого ви відрізнили звуки?
- Які звуки були приємні, а які ні?
Вправа «Чорний ящик».
У коробці ведучого схований якийсь предмет. Діти задають уточню вальні запитання з метою з’ясувати, що там приховано. Ведучий відповідає: «Так» або «Ні».
Наприклад:
- Він білий?
- Він маленький?
- Він дерев’яний?
- Він легкий?
Вправа « Опиши товариша».
Одна дитина заплющує очі, ведучий просить її описати по пам’яті іншого гравця. Яке в нього волосся, який одяг, очі тощо. Ведучий слідкує, щоб грі брали участь усі гравці.
- Завдяки чому ми змогли розглянути наших товаришів і описати їх зовнішність?
Вправа «Запашні кольори».
У ведучого знаходяться картки з різними ароматами ( ваніль, часник, лаванда, перець тощо), кожна має колір, відповідного аромату. Дітям пропонується запам’ятати аромат, спів ставити його з кольором. Потім із заплющеними очима, відгадати, що це за аромат, який колір картки.
- Що допомогло вам відчути аромат?
Вправа «Відгадай за дотиком».
Ведучий пропонує дітям заплющити очі і, підходячи до кожного, дає змогу доторкнутися до різних поверхонь: тактильні картки, вата, мотузка, наждачний папір, гречана крупа, віск, хутро, фольга.
Діти повинні здогадатися, що це, і поділитися своїми відчуттями, які виникли у них під час доторкання до різних поверхонь.
Вправа «Смакові загадки».
Дітям пропонується подивитися на фрукти й овочі, які знаходяться на тарілці ( груші, яблука, виноград, огірки, помідори, морква, капуста). На іншій тарілці лежать шматочки цих самих овочів та фруктів. Із цією тарілочкою ведучий підходить до учасників заняття, пропонує їм заплющити очі і взяти якийсь шматочок, покласти його до рота, скуштувати і здогадатися, що це за плід.
- Які відчуття у вас з’явилися, коли ви куштували шматочки овочів і фруктів?
Підбиття підсумків.
- Назвіть органи чуття – ті частини тіла, що відповідають за ваші відчуття.
- Яка гра запам’яталась найбільше?
-Що особливо приємно було робити: слухати, бачити, куштувати, торкатися, нюхати?
Вправа «Нас із тобою зв’язує…»
Діти сидять у колі, кидаючи один одному м’ячик, говорять: “Нас з тобою зв’язує…» .
Ведучий починає гру і слідкує, щоб м’ячик побув у всіх учасників.
Заняття №3.
Тема. Світ емоцій. Які бувають емоції.
Мета: підтримувати у дітей мотивацію пізнання самих себе через емоції.
Завдання: згадати, які бувають емоції; вчитися визначати свій емоційний стан; дати дитині змогу виразити свій настрій; знімати м’язове напруження, викликане психічним.
Обладнання: 2 блакитні атласні стрічки 1-1,5м, м’ячик, піктограми емоцій, альбом, олівці.
Вправа «Відгадай, де я йду?»
Ведучий демонструє дітям ходу різними поверхнями (бруд, крига, сніг, пісок). Діти повторюють дію і відгадують, якою по верхньою вона «здійснюється». Ведучм має побувати кожна дитина.
Коротка бесіда про емоції.
- Згадайте, які емоції ви знаєте?
- Які частіше зустрічаються вам?
-Яку емоцію виражають ці картинки?
Вправа «Тренуємо емоції».
За командою ведучого діти повинні насупитися, як:
- осіння хмара;
- роздратована людина;
- зла чарівниця.
Посміхнутися, як:
- кіт на сонце;
- хитра лисиця;
- радісна дитина.
Позлитися, як:
- два барани на місточку;
- як людина , яку вдарили.
Злякатися, як:
- заєць, зустрівши вовка;
-кошеня, на якого гавкає пес.
Втомитися, як:
- батько після роботи;
- мураха, що притягнув великий ціпок.
Відпочити, як:
- турист, який зняв важкий рюкзак;
- втомлений воїн після перемоги.
Вправа «Хвилі емоцій».
Необхідні 2 блакитні стрічки довжиною 1-1,5м. Ведучий називає почергово ту чи іншу емоцію й просить за допомогою стрічки показати «хвилі гніву», «хвилі жаху», «хвилі радості» і тощо.
Вправа «Нескінчене речення».
Діти отримуючи від ведучого м’яч, закінчують речення.
Радість – це коли…
Печаль – це коли…
Жах – це коли…
Гнів – це коли…
Образа – це коли…
Сором –– це коли…
Задоволення – це коли…
Злість –– це коли…
Щастя - це коли…
Вправа «Класифікація почуттів».
Діти отримують піктограми емоцій. Треба роздивитися їх і розкласти за ознаками:
- які подобаються;
- які не подобаються.
Потім треба назвати емоції, зображені на піктограмах, пояснити, чому вони так розкладені. Пропонується вибрати карточку, яка відповідає сьогоднішньому настрою дитини.
Вправа «Море хвилюється».
Ведучий вимовляє фразу «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три, фігура радості (гніву, страху, тощо) на місці завмри». У ролі ведучого мають бути всі учні.
Малювання «Малюнок емоцій».
Розділити аркуш на 4 частини, вибрати 4 емоції, намалювати їх.
Заняття 4.
Тема. Що допомагає передати емоції. Міміка, жести, дотики, погляд, інтонація.
Мета: вчити дітей розуміти свій емоційний стан, виражати свої почуття через міміку, жести, виразні рухи, інтонацію.
Завдання: згуртування колективу, долання рухового автоматизму.
Обладнання: м’ячі, казка Е. Фатєєвої “Коли молочні зуби змінилися на постійні», альбом, олівці.
Вправа «Зоопарк».
Ведучий пропонує уявити, що ми потрапили в зоопарк, кожен із учасників має вибрати тварину і показати її іншим за допомогою міміки й жестів. Діти відгадують.
Вправа «Кошеня».
Діти уявляють, що мама принесла додому кошеня, якому страшно і сумно. Кожна дитина почергово перетворюється на кошеня, усі інші дивляться на нього і говорять приємні слова.
Вправа «Емоційні погляди».
Ведучий загадує якість, яка йому найбільше подобається у якійсь дитині. Дивиться їй уважно ув очі, передаючи почуття, які були викликані цією якістю. Дитині необхідно здогадатися, яку якість задумали.
Вправа «Папуга».
Ведучий вимовляє коротке речення, наприклад: «Я йду гуляти». Один з учасників повторює це речення, передаючи задуману емоцію. Інші відгадують.
Вправа «Зроби правильно».
Діти об’єднуються в пари. Один із пари має за допомогою жестів пояснити іншому завдання, яке ведучий сказав йому на вушко. Це може бути: «принеси зошит», «витри дошку», «зніми капелюха». ( Під час пояснювання речі використовувати не можна)
Вправа «Компліменти».
Сидячи в колі, усі беруться за руки. Дивлячись в очі сусіду, потрібно сказати йому декілька добрих слів. Той, хто приймає, киває головою і каже: «Дякую, мені дуже приємно». Вправа проводиться по колу.
Ведучий допомагає тим дітям, яким важко зробити комплімент.
Казка «Коли молочні зуби змінилися на постійні» Е. Фатєєва.
Малювання. Усі перетворюються на художників і малюють ілюстрації до казки.
Рефлексія.
- Що нового дізналися? Що було найцікавішим?
- На що схожий ваш настрій сьогодні?
- Для чого знати свої емоції?
Немає поганих і гарних емоцій – усі емоції потрібні й важливі для людини. Потрібно виражати всі свої емоції, поважати емоції інших людей.
Заняття №5.
Тема. Труднощі першокласника.
Мета: дати змогу учням висловити свої труднощі, учителю – зрозуміти, які труднощі є у дітей.
Завдання: сприяти подоланню страхів, провини, зменшенню тривожності у першокласника, зняття м’язового напруження, викликаного психічним.
Обладнання: кубики, м’яч, казка О. Хухлаєвої « Вірити і старатися», аркуші, олівці.
Вправа «Зобразити річ».
Дітям треба уявити і невербально зобразити річ зі шкільного життя. Інші відгадують.
Вправа « Тупотіть ті, хто…»
Ведучий звертається до групи зі словами: «Тупотіть ті, хто полюбляє співати», «залюбки ходить до школи», «у кого не завжди виходить спокійно сидіти на уроці», «у кого літери на слухаються олівця» тощо.
Ведучим може стати хтось із учнів.
Вправа «Скарбничка труднощів».
Ведучий пропонує зібрати «Скарбничку труднощів» першокласника, тобто назвати те, що може викликати утруднення і засмутити його.(«Важко тихо ситіти на уроці», «Важко не робити помилки» тощо.). Діти беруть кубик,називають утруднення й кидають кубик у кошик, нібито позбавляючись від нього.
Вправа «Допоможи Сергійку».
Ведучий пропонує дати Сергію пораду, як йому вчинити у важкій для нього ситуації у школі.
Наприклад:
- у нього погано виходять літери;
- він не може довго сидіти за партою;
- на перервах багато бігає;
- читає гірше, ніж його однокласники.
Сергійка грає сам ведучий.
Вправа «Посварилися два півника».
Двоє дітей з’єднують за спиною пальці рук, стають на одну ногу і, підстрибуючи, намагаються вдарити один одного різними рухами плечей уперед.
Вправа «Якщо я відмінник».
Обирається короткий вірш. Учні послідовно перетворюються на «відмінника», який впевнений у своїх успіхах; на « двієчника», який постійно не виконує завдання; на учня, який не впевнений у своїх можливостях; на самих себе.
Вправа «Танок-феєрверк».
Спочатку обговорити з дітьми, які бувають феєрверки, які форми, кольори, звуки. А потім Запропонувати дітям перетворитися на святковий феєрверк, злетіти в повітря із голосним криком, і повільно опуститися на землю з тихим звуком. Повторювати декілька разів.
Малюнок «Труднощі першокласника».
Аркуш поділяється на чотири частини, діти виконують чотири маленькі малюнки до чотирьох труднощів, які вони зібрали.
Казка «Вірити і старатися» О. Хухлаєвої.
Заняття №6.
Тема. Зняття страхів, неусвідомленої тривоги.
Мета: дати змогу дітям виразити свої страхи, неусвідомлену тривогу.
Завдання: зняття напруження, викликаного наявністю страхів; розвиток емпатії; вчити дітей виражати почуття страху в малюнках; досягнення психофізичного спокою, релаксації.
Обладнання: свічка, м’ячик, аркуші, олівці, фарби.
Вправа «Полум’я свічки».
Усі сідають у коло, ведучий передає запалену свічку. Спочатку всі дивляться на неї, придивляються до полум’я. Потім, передаючи свічку одне одному, відчувають тепло, що вона випромінює. Ведучий каже:»Візьміть собі трішечки тепла, поверніться до свого сусіда, який сидить праворуч від вас,і, дивлячись йому в очі, посміхніться і скажіть, наприклад: «Миколо, я радий тебе бачити!».
Вправа «Закінчи речення».
Ведучий кидає учасникам м’яч і просить закінчити речення.
Діти звичайно бояться…
Дорослі звичайно бояться…
Мама звичайно боїться…
Тато звичайно боїться…
Учителі звичайно бояться…
Під час обговорення ведучий разом із дітьми робить висновок про те, що всі люди іноді бояться і страх – це почуття, яке властиве кожній людині.
Вправа «Розповісти пр. свій страх».
Ведучий починає першим розповідь про свій страх.
Потім ставить запитання: «А у вас таке було?», «Хто чого боїться?»
Діти, за бажанням, розповідають про випадки, коли їм буває страшно.
Ведучий кожного разу просить підняти руку тих, у кого було схоже.
Вправа «Страшні герої телеекрану».
Учасники називають відомих страшних персонажів з телеекрану,потім почергово кожен зображує одного з героїв так, щоб решта дітей швидко вгадала.
Вправа «Мишоловка».
Усі стають у коло, міцно стискують ноги, руками обіймаються за пояс – це мишоловка. Ведучий у колі. Його завдання – будь-яким чином вибратися з мишоловки: відшукати «дірку», умовити, пробитися, знайти інший спосіб вибратися на волю.
Дорослий слідкує, щоб мишеня не скривдили, не зробили неприємно. Якщо дорослий помічає, що «мишеня» не може вибратися, він регулює ситуацію.
Вправа «Перебори страх».
Учасникам пропонують намалювати те, чого вони бояться.
Після малювання, ще раз проговорити свій страх, взяти свої малюнки й розірвати їх на дрібні шматочки. Ведучий демонструє, що відновити страх уже не можна. Він пропонує дітям зібрати шматочки в купу і викинути у смітник. Потім пояснює, що все сміття спалюють, а разом і «страх», а отже, більше він до дітей не повернеться.
Вправа «Воскова палочка».
Учасники стають у коло, змикаючи плечі, руки зігнуті на рівні грудей, виставлені вперед, ноги стоять стійко. У центрі – учасник (воскова палочка). Йому подана інструкція: «Ноги від підлоги не відривати, очі заплющити, тіло розслабити і податися назад!». Руки товаришів обережно направляють «воскову палочку» по колу, передаючи один одному.
Ведучий слідкує, щоб у центрі побував кожен охочий.
Рефлексія.
Обмінятися своїми враженнями, поділитися емоціями.
Заняття №7.
Тема. Емоція гніву.
Мета: вчити виражати гнів неруйнівними способами.
Завдання: вираження почуття гніву у вербальній і фізичних формах; навчання дітей розуміти почуття свої та інших; сприяння згуртуванню дитячого дитячого колективу, взаємодії у парі.
Обладнання: фарби, ватман, м’яч, рушник.
Вправа «Добра тварина».
Ведучий тихим, таємним голосом говорить:
«Станьте, будь ласка, у коло і візьміться за руки. Ми - одна велика, добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає! А тепер подихаємо разом! На вдих – робимо крок уперед, на видих – два кроки назад. Вдих – два кроки вперед. Видих – два кроки назад. Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б’ється її велике добре серце. Стукіт – крок уперед, стукіт – крок назад тощо. Ми всі беремо подих і стукіт цієї тварини собі».
Закінчи речення. Учасники закінчують речення.
Гнів приносить користь, коли…
Гнів приносить шкоду, коли…
Вправа «Ображалки»
Ведучий говорить учасникам: «Діти, передаючи м’яч по колу, давайте називати одне одного різними необразливими словами. Наприклад, назвами овочів і фруктів. Кожне звернення має починатися зі слів: «А ти… морквина!». Пам’ятайте, що це гра, тому ображатися один на одного не будемо. У заключному колі обов’язково варто сказати своєму сусідові щось приємне. Наприклад: «А ти… сонечко!».
Вправа «Два барани».
Ведучий об’єднує дітей на пари і читає текс: “Рано, рано два барани зустрілися на мосту». Учасники гри широко розставляють ноги, схиляють вперед
тулуб, упираються долонями й головами один в одного. Завдання – протистояти один одному, не зрушуючи з місця якого довше. Можна видавати звуки: «Бе-е-е».
Ведучий слідкує за технікою безпеки.
Вправа «Роздратувалися – Одумалися»
За сигналом ведучого «Роздратувалися!» Діти напружують тіло, стискують кулаки. За сигналом «Одумались!»- розслаблюються і посміхаються.
Вправа «Жужа».
«Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Всі інші бігають навколо неї, дражнять, доторкаються до неї. «Жужа» терпить, але, коли їй усе це набридає, підхоплюється і починає ганятися за кривдниками, намагаючись спіймати того, хто скривдив більше за усіх. Він і буде «Жужа». Ведучий повинен слідкувати, щоб «дражники» не були занадто образливими.
Вправа «Фігура монстра».
Тренер пропонує зібрати фігуру, яка складається з усього поганого, злого, агресивного, що є в кожному учаснику гри.
Учасники почергово «віддають», малюють свої кігті, зуби, жала, шипи, тощо. Монстра кладуть у центрі кола, усі одночасно натискають на «кнопки», і, як утілення всього негативного, агресивного в учасників гри, стартує у рідкритий космос та зникає навіки.
(Учасники спільно вирішують, що робити з зображенням злості).
Вправа «Насос і м’яч».
«Учасники вправи об’єднайтися в пари. Один з вас – великий надувний м’яч,
Інший насосом надуває цей м’яч. «М’яч стоїть», обм’якнувши усім тілом на півзігнутих ногах, шия розслаблена. Корпус нахилений трохи вперед, голова опущена. Гравець починає надувати м’яч, супроводжуючи рух рук звуком “С-с-с». Із кожною подачею повітря, м’яч надувається усе більше, випрямляються ноги в колінах, тулуб, піднімається голова, надуваються щоки, руки відходять від боків. М’яч надутий. Гравець висмикує від м’яча шланг насосу… З м’яча із силою виходить повітря зі звуком «ш-ш-ш». Тіло знову обм’якло, повернулося у вихідне положення. Потім гравці міняються ролями.
Заняття №8.
Тема. Емоція задоволення і радості.
Мета: розвивати вміння адекватно виражати свій емоційний стан.
Завдання: продовження пізнання своєї особистості через емоції радості і задоволення; розвиток здібності розуміти емоційний стан іншої людини; знаття м’язового напруження, викликане психічним, сприяння гуртуванню дитячого колективу.
Обладнання: м’яч, аркуші, олівці.
Вправа «Тренування емоцій»
(Дивіться заняття №3)
Вправа «Сонячний зайчик»
Ведучий: «Сонячний зайчик зазирнув тобі у очі. Закрий їх. Він побіг далі по обличчю, обережно погладь його долонями на чолі, на носі, на ротику, на щічках, погладжуй обережно голівку, шию, руки, ноги. Він забрався на живіт – погладь живіт. Сонячний зайчик не бешкетник, він любить і пестить тебе, подружись з ним.
Зараз глибоко вдихнемо і посміхнемося одне одному».
Етюд «Після дощу».
Спекотливе літо. Тільки-но пройшов дощ. Діти обережно ступають навколо уявлюваних калюж, намагаючись не намочити ноги. Потім розбешкетувалися, стрибають по калюжах так сильно, що бризки летять у всі сторони, їм дуже весело.
Вправа «Закінчи речення».
Діти пригадують щасливе почуття – радість. Закінчують речення.
Я радий, коли…
Учень радіє, коли…
Мама радіє, коли…
Дорослі радіють, коли…
Друг радіє, коли…
Тато радіє, коли…
Вчителька радіє, коли…
Вправа «Зоопарк».
Учасники демонструють різних радісних тварин, обираючи їх за власним бажанням.
Вправа «Скажи ведмедику гарні слова».
Ведучий запрошує на заняття іграшкового ведмедика. Учасники придумують для нього добрі слова. Потім кожний перетворюється на ведмедика ( бере іграшку у руки) і сідає у центр кола. Інші придумують для нього добрі слова. Ведучий допомагає у підборі добрих слів.
Кричалка «Я дуже гарний».
Учасникам пропонують повторити за ведучим по черзі слова «я», «дуже», «гарний», спочатку пошепки, потім голосно і дуже голосно.
Малювання.
Учасникам пропонуються аркуші намалювати у центрі своє обличчя, а на пелюстках – малюнки на тему « я радію, коли…»
Хто вміє писати, може написати відповіді.
Вправа «Добрі тварини»
(Дивись заняття №7)
Заняття №9.
Тема. Риси характеру.
Мета: продовжувати пізнання своєї особистості, із притаманними їй рисами характеру.
Завдання: розвиток вміння відрізняти й описувати види характеру; сприяння гуртуванню дитячого колективу; зняття м’язового напруження, викликаного психічним.
Обладнання: запис спокійної музики, м’яч.
Немає коментарів:
Дописати коментар